Коментарі до про довіру

Від: Наталя Боровик

Наталя Боровик — Sat, 09 Feb 2013 13:32:20 +0000

так. чекайте. по-перше не плутайте лг з авторором!
я маю кому повністю довірятись (і довіряти) так, щоб не боятися і не думати)

різницю між словами “довіряти” і “довірятись” пояснювати?

Від: Sergey

Sergey — Sat, 09 Feb 2013 13:21:37 +0000

Наталю, з одної сторони довіра й справді робить людину відкритою, а відтак у якійсь мірі й беззахисною. Але ж з іншої, як можна жити у світі, жити поміж людей без довіри? Так не можна, коли ти живеш у суспільстві. Інша справа жити відлюдником десь у лісі, скажімо в Чорнобильській Зоні. Там мусиш покладатися на власні сили, а відтак й довіряти комось потреба відпадає, а далі й сама постановка питання щодо довіри, відкритості, не захищенності тощо. Коли живеш поміж людей то довіряти комусь це нормально, близька людина завжди повинна бути, інша справа чи є вона насправді? Тоді треба шукати, рухатись, не ждать з моря погоди. А в крайнощі в будь-якому випадку не треба впадати:)

Від: Наталя Боровик

Наталя Боровик — Fri, 08 Feb 2013 22:09:41 +0000

прекрасно))

доки не знайдеться хтось, хто навчить тебе боятися)
відкриє для тебе факт, що ти не вмієш розбиратися в людях

Від: Ярослав Молінський

Ярослав Молінський — Tue, 05 Feb 2013 21:31:27 +0000

Наталя, хіба це страшно? – це прекрасно!

Від: Наталя Боровик

Наталя Боровик — Tue, 05 Feb 2013 18:15:37 +0000

коли довіряєшся – стаєш відкритою, беззахисною, фактично залежною від об’єкта своєї довіри.це завжди страшно)

Від: Vlodko

Vlodko — Tue, 05 Feb 2013 10:06:21 +0000

А чого боятись?

Від: Наталя Боровик

Наталя Боровик — Sat, 02 Feb 2013 22:11:13 +0000

з тої рубрики))