розтирають спину дороги долоні коліс
                як би зимно не було ніхто не поверне назад
                проростають у кожному кроці усмішки зернят
                сонний квітень в кишеньці нарешті тепло приніс
оголюють сонячні промені ребра горбів
                і глибоко дихають в небі розчахнуті хмари
                замішане тісто бажань стікає нектарами
                офірує на жертовник усім хто горів
пульсує в судинах живих сіль з вином
                гупає в скронях так ніби пірнув на дно
                вже загадки душ відкриті лежать і п’янкі
ба, навіть пам’ять спиняє свій біг і німіє
                такими веснами треба здійсняти мрії..
                хай навіть потому ніхто не подасть руки.








 Завантаження ...
 Завантаження ...
                      
Якщо мрії здійснять – то може й подачки-руки вже не треба буде, бо вона буде у тебе. То таке
у мене будетри руки))) вухууу 
  
  
 
Відірвана шолє?