Коли надійде надцята весна
і вп’яте розтаватимуть сніги,
тобі минуле принесуть у снах,
замучені польотами птахи

Ти житимеш в Москві або в Пекіні,
я оселЮся в Харкові чи Львові.
Ми можем стати злими і чужими,
коли не вистачить терпіння і любові

Та якось прорубавши стіни,
і зруйнувавши всі сезонні межі,
ми знову станем друзями близькими,
так як колись-малі й необережні.

Я подивлюсь на мить тобі у очі,
а потім здійму голову до неба-
ми із тобою час не перескочили,
та й чесно кажучи,уже й не треба

Ми думали, життя нас не зламає,
що світ впаде до ніг,мов стигла груша
й яскрава зірка,що на небі сяє
бажання наші виконати змушена

На жаль,мине не так багато часу
і всі усмішки підуть в небуття.
Життя,мій любий друже, як зараза-
причепиться й не буде вороття

Ви головне вітайтеся при зустрічі
і усміхайтесь стелі своїй зранку.
Мені здається найщиріші усмішки -
це діти теплого весняного світанку.

(1 оцінок, середня: 1.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.

 Loading ...