Епілог
І наступив судний день, і погасло сонце та стало темно. Холод украв у неба тепло. Блакить почорніла, набралася згустками багряної крові. Упав сніг і вода взялася кригою…Богиня Ейма віддала всі свої сили, щоб воскресити світ і вдихнути в нього нове життя. Розп’явши себе, подібно Христу, вона стала частиною нової історії, ери людства, краси і процвітання. Раз на тисячу років богиня прокидається, вітає народжений нею світ. О, слався Ейма, врятовані тобою, люблять тебе!
Нове пробудження Далі цікавіше…