Екзистенційна спека

Автор:     Категорія: Поезія

Час від часу місто накриває неймовірна спека. Вона безжалісна та антигуманна, вона не знає жалю . Вона нівелює всю людську природу. Спека – як крайній ступінь стресу, включає людський інстинкт самозбереження. Спека – включає інший тип мислення, чи то правопівкульний чи то лівопівкульний, невідомо. Цікаво те, що ти замислюєшся. Над чим? По-перше, над тим, чому тобі так спекотно. Низка причинно-наслідкових думок приводить тебе до питання більш глобального. Індиктувний шлях дається в знаки, і ти мимоволі задумуєшся про те, чому спекотно в світі. Саме декілька хвилинне питання світу починає тебе хвилювати, і ти викидаєш той мотлох та непотріб, який ти носиш в голові. Ти на деякий час забуваєш про те, що потрібно перевіряти пошту та стіну новин. Звісно ти до того повернешся через деякий час, але перед тим…ти мабуть подумаєш « що це якось зле, що так спекотно в світі». Ти перетворюєшся на створіння, яке переслідує тільки одну мету. Мета – якось втікнути від спеки, сховатись, позбутись і як найдовше не повертатись. Але вона тебе переслідує. Під час нарікання на палюче сонце, в голові заплутається сама в собі думка про те, «а що буде далі?». Апокаліптичні думки заполонять голову, і ти намалюєш реалістичні сцени, в кращих традиціях багатобюджетної режисури. Окрім спеки, яка тобі не дає спокою, ти згадаєш усі біди, скрути, хвороби, війни, які мали місце в світовій історії. За твоєю глобалізованою логікою має бути все набагато гірше. Спека достатньо вже на тебе подіяла, можливо наслідком буде тепловий удар…але останнє про що ти подумаєш «як це змінити?». Як змінити те, що відбувається в світі. Як це зупинити…концепція поетапного руйнування планети, вертає тебе до витоків…до тебе. Питання змінюється на інше «як я можу це змінити?». Назад ти повертаєшся вже дедуктивним шляхом, оскільки концепція світу – це твоя власна концепція. Світ – це ти, зараз, завтра чи післязавтра. Світова, завше твоя відповідальність, тебе напрочуд лякає…ти маленьке створіння, яке нічого не може змінити на краще…прохолода, тінь, сонце сховалось…і ти повернувся. Повернувся до свого життя та існування. А можливо світ хоче тобі щось прошепотіти…а ти не чуєш? Все має свій голос…а ти?

Top