На конкурс
Лесь Прима
(Олександр Приймак)
***
Ми присвячуєм вірші почасти – не тим, кому варто,
Вибачаємось потім, і в груди «копитами» б’єм,
І – у чергу – за чимось, – неначе почесная варта,
А у грудях чомусь невимовний відчуємо щем…
Ми присвячуєм вірші почасти – не честі, а черзі:
Так вичерпуєм долю – по краплі «чортам» роздаєм,
Та вичавлюєм душу раба обережно – по чверті, –
Щем душевний не змити і щонайряснішим дощем,
Не вичавлюйте вірші – чи є щось у світі загірше,
Бо у дірах душі залишаєте журу і щем?
Пригадайте кохання своє потаємнеє, перше,
І, як сонце у мами, із грудей смоктали іще…
Не розчавлюйте вірші!..