В джунглі твоєї кімнати,
в джунглі твоїх обійм.
Хотів тебе покохати,
та в хащах гарчав дикий звір.
Дивився загрозливо в очі
і кігтями длубався в мізках.
Я впізнавав його почерк
в любовних твоїй записках.
Так серце стукоче голосно,
що скоро проб’ється крізь ребра!
Іди на цей стукіт, золотко!
Ходімо зі мною,халепо!
На вікнах ліани посохли –
звисають нитками мертвими!
Відкрию для тебе ті джунглі –
що з ламаними деРЕБРАМИ.
Прочитано разів: 55
(0 оцінок, середня: 0,00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...
Гарний вірш сподобався 😛