О, Богине всіх наук Літературо!
О, щастя моє ти, натуро
Жива, пломениста ріка,
Не втомлюється рука моя від пера.
Любов я маю до тебе,
Яку може не мав
Ромео до Джульєти,
Яку точно не мав
Гомер до Греків
Та італійці до своїх поетів.
Тим більше не мають її
України сучасні сини.
О, Богине всіх наук Літературо!
Ти – вселяєш віру в себе,
Ти – допомагаєш торкнутися неба,
Ти – сенс життя мого рутинного,
Ти – надія Ангела безкрилого.
Тобі завдячую радістю життя,
Ти допомогла полюбити буття,
І без тебе Я – вже не Я,
Ти стала сенсом мого Життя!
Теги: конкурс 2012, поезія, Поезія - це завжди неповторність
Прочитано разів: 219
(5 оцінок, середня: 2,40 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...
Зміст чіткий і впринципі хороший. Виконання посередньо
Дякую)
жаль, що її почуття до вас не взаємні)
ні, ну про любов, якої не мав навіть Ромео до Джульєти, і о Боже, Гомер до греків – це Ти загнув… загнув…!
все решту – абсолютно банальні і заїжджені рядки, рядочки і найбанальніший із усіх банальних образів – образ Ангела без крил з великої літери..
Ні! Ні! І ні! Вірш поганий.
Я вже мовчу про абсолютно збиті ямби-хореї, повну відсутність дотримання розміру рядка і наголосів…
Напиши ще з кілька десятків віршів і їх викинь, потім начитайся дійсно добрих якісних поетів, спробуй зрозуміти в чому суть поезії і почни писати знову…