Київський вокзал
місто Чернівці,
маразм їй малював
ті знаки на руці,
атласом зіпсованим
торкався до чола
-не кожен зрозуміє
чого вона вола
голосом дивачки,
роз’ятрено сліпої,
яка з брехливим містом
готується до бою
надмірно-незбагненним,
занедбано-свідомим,
де має бути крапка-
їй мозок каже коми.
Прочитано разів: 38
(1 оцінок, середня: 4,00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...
Не багато людей знає цю історію, але було щось
я пробував угадати підтекст, саму суть історії, але не спромігся зрозуміти усе. образи сподобались. але через оту завуальованість, нерозуміння змісту сприймати важко. тут треба щось додумати, дописати, деталізувати трохи або епіграфом доповнити. Щоби в уяві була картинка…
Це історія про дивачку. У Чернівцях, як ми їхали на вокзал, в маршрутці якась дівчина говорила в телефон, довго довго, переконувала того, з ким говорила, що вона не у Чернівцях. Пізніше запиталася в людей чи добре вона їде до Київського вокзалу
На пояснення, що вона у Чернівцях і що там один – чернівецький вокзал, вона голосно і задумливо сказала: “Оо куди я попала…”
історія дуже дивна, але настрій піднесла, напевне всій маршрутці
З одного боку – історія дійсно весела. Але з іншого – у дівчини ж проблема…
це точно…требащось самим домальовувати.
а вірш хороший 🙂