Жебрачка. Без віри в минуле,
В майбутнє уже й поготів.
Час душу водою розмив
Стрімкими потоками бруду
Життя у константі заснуло.
Щось вітер шепоче крізь шкіру,
Б’є дощ по життю і обличчю.
У пошуках нового кітчу
(на конкурс «Про соціальне»)
Фотограф шукає світлину.
Він виграв фінальне змагання,
«Жебрачка» прийшла в руки грішми.
«ну що ж, ми сьогодні всі грішні,
Не правда ж, тьотю?
Цікаво, не холодно їй
Отак зрання
У плюс одинадцять у сукні?»
Теги: жебрачка, життя, соціальне
(0 голосів, середній: 0.00 з 5)Ви маєте бути зареєстрованим користувачем аби голосувати за цей запис.
Завантаження ...
Дякую, Оленко…
Гарний вірш. Тільки темп збивається місцями. Варто над цим попрацювати.
Перепрошую, що не по темі. Але ви часом тематичних посиденьок не влаштовуєте?
Вітаю вас на Рукописі. Якщо ви це запитуєте у нас всіх, то візьму відповідальніть відповісти. Так, ми організовуємо зустрічі нашої групи, деякі звіти можна прочитати за посиланням http://rukopis.org.ua/category/zhyttya-hrupy/zustrichi
Тематики як такої немає. Поки що
Ну Ярик вже все розказав, у нас скоріше сезонні зустрічі, ніж тематичні