***

Автор:     Категорія: Поезія

завмерла на півдорозі
обіймів налякана птаха
очима кольору осені
розіп’ята, мовби цвяхами.
стіною багряного золота
до краю узбіччя притиснута
і їй між потоків холоду,
немає ніякого прихистку.
наждаком шершавого розпачу
образа зализує тріщинки
люди,
не будьте занадто серйозними,
не шкодуйте обіймів ближньому.

про обійми

СОБАЧЕ СЕРЦЕ

Автор:     Категорія: Поезія

З мішка тісного виліз дикий пес.
А з пащі пса — ледачо звис язик.
Від пилу обтрусився пес увесь…
То хто його в цю залу приволік?!

Кудись веде предовгий коридор;
Дзеркала в нім на стелі, на стіні.
І гавкнув пес — а зала, ніби хор,
Стократ озвалась гуркотом луни.  Далі цікавіше…

НА ДОБРАНІЧ, КОТЕНЯ

Автор:     Категорія: Проза

Затиснувши кожен м’яз, Клариса тамувала моторошне відчуття, що оселилося між лопатками. На обличчі проступали засолені зморшки, які вона так-сяк припудрила зранку.
«Нарешті заснув», — жінка видихнула з грудей застояне повітря й уперше за кілька днів розслабила плечі. Різкий біль прошив шию і почав муляти під шкірою, ніби вузлик.
Клариса м’яко ступала по килиму. Вона плинула широким коридором, ніби крапля руслом пересохлої ріки. Її погляд блукав по стелі та зелених шпалерах, щоби випадково не натрапити на його картини або портрети. Клариса повимикала всі будильники, висмикнула з розетки телефони і дверний дзвінок. Неро, вгодованого британського кота, ще тиждень тому переселили до готелю для домашніх тварин. Марко, семирічний син, тимчасово жив у Кларисиних батьків.
А він спав у сусідній кімнаті. Жінка притулилася до стіни, силкуючись почути пошум найприємнішого на світі дихання. Далі цікавіше…

Дитяча козацька казка

Автор:     Категорія: Інше

Казка про козака СтепанаReforma cuarto contadores, ¿Quieres aumentar la potencia de luz contratada? Instalación de punto de recarga para coches eléctricos; Electricistas 24 horas Valencia a tu servicio. Averías eléctricas del hogar que puede solucionar un profesional. Далі цікавіше…

Анабіоз

Автор:     Категорія: Поезія

Tиxo виcтyкyє пepeдвecняний дoщ
cвoю мaнтpy для виxoдy з aнaбioзy пpиpoди.
Щo би бyлo, якщo нe було би йoгo -
вaжкo гaдaти, бo нe вepшинa мiй poзyм.
I як би cтapaння дaлeкo нe йшли,
І як би yявa та мpiї нe зaгpaвaлиcь,
ми тaк i бyдeмo шмaткoм кaм’яним,
в якoмy трішечки бiльшe нейронів, нiж зaвжди.
Пpиpoдa знає для чoгo потрібен їй дoщ
i вiн вiдпoвiднo – для чoгo потрібен пpиpoдi.
У чac кoли ним poзмoвляє вecняний xтocь.
тiльки людинa мoжe у снах закриватись. Далі цікавіше…

MISERATIO

Автор:     Категорія: Поезія

Не жалій ти ні друга, ні ворога.
Та й ніколи не вжалять — тебе.
Хай ти в бурі довірився Богові,
А поможе Він тим — хто гребе. Далі цікавіше…

ФОКУС ( гумореска)

Автор:     Категорія: Поезія

Стріла Оля вчора Лесю.
Та ж якась нерада.
- Мусиш, Олю, зараз конче
дать мені пораду.
Щось купить хотіла гарне
милому до свята.
Стала всім дзвонить знайомим,
що таке б узяти.
- Ти зроби сюрприз яскравий! –
раду дала Ната –
Щось просте, практичне, гарне.
Це ж не кругла дата?
Мій колись прийшов з роботи,-
я йому – цілунок.
Й тихо так кладу в кишеню
свій сюрприз – дарунок.
- Що це в тебе у кишені?
– кличу свого Владка.
Той закляк. А тут сюрпризик!
Бац! Нова краватка!
- Я таке й собі схотіла.
Клас! Оригінально!
Тільки зовсім не краватку.
Дуже вже банально!
Зроблю фокус, – розіграю
завтра свого Женю.
Пхаю трусики жіночі
я йому в кишеню.
Зранку кажу: – Слухай, милий.
Дай мені ще гроші.
Той труси з кишені тягне.
«Бах» – на мене очі!
- Ясне діло! Хлоп у шоці!
Дуже було б сумно,
Ти прикинь, якщо б тобі так
хтось свиню підсунув.
- Що ти, Олю! Шок у мене!
Фокус, бач, не вдався!
Він узяв та з того ляку
Сам у всім зізнався…

Важка легкість буття

Автор:     Категорія: Поезія

Вранішня літня прохолода
змиває з тіла,
легкий як пір’я
сон.
Літній дощ
змиває пилюку, яка налипає
на спітнілу під
шаленим сонцем шкіру
І пилюка,
яка уособлює
ворожість і ницість
в*їдається в шкіру
наполегливо пропонує
симбіоз та співпряцю.
Ссавці, які завойовують світ
не можуть відмовити шлакам.
Нечисті

СРІБНА КНИЖКА

Автор:     Категорія: Поезія

Далі цікавіше…

Заручник

Автор:     Категорія: Поезія

Заручник життя, долі й обставин
Заручник
кайдани тиснуть й
несила терпіти.
Але людська кондиція
це ж не тільки біль,
але він має над нами велику владу.
Мудрощі при ньому занепадають,
гаснуть зорі на небесах.
Й біо-соціальні істоти
вмивають моє тверде серце
в своєму чорнилі і дьогті.
Змийте з мене цю
важкість і бруд.
Помийте мене у молоці з медом.
Молоко як образ початку життя,
а мед як солодкий присмак бджолиного жала.
Оголіть,зніміть кайдани з мене
і умийте в непорочній чистоті.
Прошу я вас
Благаю
Поможіть


Top