Бог зачерствів, нібито хліб,
А хліб став всеохопним, як Бог.
Хтось з них тримається за обох
Сотні тисяч терпких днів.
Хтось береже розвідні мости
Хтось долоню легенько лоскоче
Й тримає в полоні бажання жіноче
Знову в чиєсь ребро прорости

(1 оцінок, середня: 5.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.

 Loading ...

4 коментарі до “***”

1. Ярослав Молінський коментує:

   14.04.2013 о 14:01

   Всьо крутиться навколо людини. Ми такі еґоїсти

   Відповіcти
   • Наталя Боровик коментує:

     14.04.2013 о 16:52

     я дуже еґоїстка

     Відповіcти
     • Ярослав Молінський коментує:

       14.04.2013 о 18:13

       З ким не буває

       Відповіcти
     • savaqmen коментує:

       14.05.2013 о 11:10

       особливо про те, що Бог зачерствів…цікаво.

       Відповіcти