Ви тут: Головна > Поезія > *** (на конкурс)

*** (на конкурс)

Автор:     Категорія: Поезія

Digg
Del.icio.us
StumbleUpon
Reddit
Twitter
RSS

Ішла я навесні простоволоса,

І раптом вітер в очі шугонув.

Такої сили був, що аж здалося –

Проник всередину і в голові загув.

Заглянув там у кожен закуточок,

По звивинах легенько промайнув.

Втікаючи, згубив один рядочок,

Одну цитатку, фразочку одну.

Я підібрала згубу, обтрусила.

Подумала – навіщо це мені? –

Та викинуть уже було несила,

Бо вже припала фраза до душі.

Її хотіла я зробить шедевром,

Тож одягала в пишнії слова,

Та домоглась лише таким маневром,

Що вийшла в мене куля снігова.

Я так сама на себе розізлилась,

Що гнала кляту кулю  з голови!

Її  я кип’ятком усю залила:

«Розтань і щезни, й душу не трави!»

Вона неначе й танула слухняно,

За словом слово йшло у небуття.

А з-під руїн раптово і неждано

З’являвся вірш, тендітний, як дитя.

Його потрібно ще відшліфувати,

Та твердо я затямила собі:

Що варто по перетягах гуляти,

Бо користь є й від вітру в голові.

Теги:

Прочитано разів: 599
Оцінок: 20, average: 3.75 з 5Оцінок: 20, average: 3.75 з 5Оцінок: 20, average: 3.75 з 5Оцінок: 20, average: 3.75 з 5Оцінок: 20, average: 3.75 з 5 (20 оцінок, середня: 3.75 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ... Завантаження ...

73 коментарі до “*** (на конкурс)”

  1. MrPumpkins MrPumpkins коментує:

    :roll: гарно, сподобалось. :)

  2. Трошечки збивають рівномірне читання наголоси. Вони то там, то сям.
    Принаймні з першого разу так читалося. А загалом мелодійно :grin:

  3. MrPumpkins MrPumpkins коментує:

    Як на мене, читати цей віршик якраз дуже легко і приємно. :mrgreen: Можливо, я в наголосах і не тямлю.. Але, здається, красиво. :)

  4. orynka orynka коментує:

    Дорога моя: вітер “що аж здалося –
    Проник всередину і в голові загув”
    у Вас в голові що, пусто? навколо звивин… ні! ні! Дорога моя, більше думайте над асоціаціями…

    і ці всі слова, закінчені на -ить-уть: “зробить” “викинуть”
    на -ії: пишнії (здається..)
    - це від нестачі слів для правильного розміру рядка..
    знову ж, забагато егоцентризму (на кшталт: я, мої, мене), забагато прийменників, сполучників тощо для “підгонки” до розміру рядка

    думайте ще… це – слабо

  5. L. L. коментує:

    Вірш-інструкція про те, як НЕ потрібно писати вірші.

  6. Dana Dana коментує:

    А от мені, вірш дуже сподобався.
    Погоджуюся з Ярославом – звучить мелодійно.
    І взагалі – звучить.
    Як читач, завжди сприймаю текст відчуттями.
    І на мою думку, якщо вірш написаний супер-пупер технічно правильно, але при цьому між рядків пусто, образ не малюється і не відчувається, то він є штучним. І не цікавим.
    В даному ж випадку, картинка жива.
    Вірш має зміст. І власну оригінальну філософію.

    І чому саме так НЕ потрібно писати вірші?
    А як потрібно?
    Адже “поезія – це завжди неповторність”
    Стандартні рамки – клітка для неї.

    Ну погодьтеся, натхнення “від вітру в голові” – це далеко не кожному дано.

    Щиро бажаю автору творчих успіхів.

    • Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

      Дуже вдячна за теплі і щирі слова! Я відчуваю і думаю так само, і вважаю, що поезія передусім має приносити задоволення і читачеві, і автору. Деякі вірші наче витиснені з тюбика з-під пасти, а в деяких можна заплутатись, як у лабіринті. І взагалі – чи є така наука – “віршотворення”, і якщо є – то де на неї вчать? Як на мене, вірш має даватись легко і невимушено, і литись десь зсередини, а стимулом для його написання може бути будь-що – навіть якась фраза, принесена вітром. Ще раз дуже вдячна за підтримку, Дано, і Вам всього найкращого! :razz: :razz: :roll: :roll:

      • аміно коментує:

        Раджу переглянути фільм “Общество мертвих поетов”.
        Мені вірш нагадує “діамант дорогий на дорозі лежав”.
        Але не такий образний.

    • L. L. коментує:

      бгиги.. ну так. поезія- це завжди неповторність, але далеко не кожна “неповторність”- це поезія.
      :???:

      • тут натякали, що талант треба допомогати розвивати. А я от думаю: як перевчити дятла стукати по дереву? Так само і талант: є – сам розвивається, особливо коли людина читає багато, немає… Ну як перевчити дятла стукати, коли в нього призначення лише стукати, шукати харч і жерти? Хоча від попси він відрізняється тим, що все ж таки шукає. Мені допоміг пошук, але я все-єдно продовжую шукати.

        • Всі ми дятли. Тут більш питання як перевчити на стукання по дереві, а не стальному стержні.
          Під гребінку “призначень” всіх сунути анархізм не сповідує, як же ви так?:)
          Хоча так, кожен повинен займатися своїм.

          • Ви не зовсім розумієте, що є саме анархізм. Для когось – це хаос, але ті хто в анархії сповідують порядок. Так що все вірно. Є порядок і мислення також. А під “гребінку” попса якраз усіх хоче причесати. Ви в книжковому магазині давно були? Більшість книжок – дешеве чтиво. В принципі заримувати Країна-калина, життя-буття і психічнохворий може. Я ж не від кого нічого не вимагаю. Власне намарно ремонтувати флігеля за вітром. Просто я не причесуюсь під те, що плющить мій мозок до повної деградації. Так що мене влаштовує жити в меншости. Бо саме такі як я тримаємо цей світ ще жити. Знаєте, якби попса була на висоті від початку землі, то не було б індивідумів такі як Ейштейн, Ломброзо, Фрейд, Курціус, По, Бекон та багато ин. і зараз би ми отак на клаві не цикали, а билися б з мамонтами. Мене цікавить розвиток, а не регрес. Тож вірно підмічено. Най я і дятел, але стукаю саме в гниль дерева. Де найбільше черви. До речі, непогана ідея вірша мені підказана. Щиро вдячний:)

  7. Бренда Метон Бренда Метон коментує:

    дуже гарний…і свіжий і живий :smile:

    • Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

      Дякую, особливо за “свіжість”! Дійсно, деколи іншими очима глянеш на свій твір після коментарів! :roll:

  8. Маргарита коментує:

    Вірш дуже оригінальний, особливий, чудовий!!!!!Так тримати!!!!

  9. Danuta коментує:

    :roll: :roll: :roll:

  10. romman коментує:

    :|

  11. Alces коментує:

    То кому ж слід віддати заслугу написання цього вірша: вам чи вітрові?

  12. Vasyl Vasyl коментує:

    А Вам лише вітер такі думки приносить? ;-) А взагалі, вірш дуже позитивний і легкий. Просто мереживо, а не вірш. :roll:

  13. Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

    Дякую :oops:

  14. Настя коментує:

    :|

  15. gala коментує:

    Спасибі за вірш, легкий і невимушений :|

  16. Maria Maria коментує:

    Не хочу нікого ображати, та невже ніхто не читає добру сучасну поезію, не читав українських авторів ХХ ст., перекладів виконаних Кочурем, Лукашем, Рильським, Бажаном, Тарнавським…, тому що із захоплень і похвал вище опублікованого вірша можна зробити такі висновки, так можна писати в 16 років, коли вчишся римувати і ховати це в шуфляди глибоко, раджу усім багато читати, це розвиває літературні смаки і робить їх на добрий порядок вищими, а також прислуховуватися до критичних порад, навіть якщо вони вам не подобаються, вчитися ніколи не пізно.

    • Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

      А як засвідчити те, що читаєш таких видатних поетів? Наслідувати їх стилі? Тоді будуть звинувачувати у плагіаті. А критичні зауваження потрібні принаймні для досвіду. Що ж до 16 років…. Ну що поробиш, коли душа не порепана і молода! Не викинути ж її на смітник через це? Пишу, як відчуваю, чого і бажаю всім решта авторам. За комент – щиро дякую. :roll:

      • Maria Maria коментує:

        пані, щиро рада за вашу юну душу, та підліткова література може знайти собі поціновувачів у колі собі подібних, а якщо ви претендуєте на певний рівень, і хочете, щоб ваше письмо ще хтось читав, то до голови варто впускати ще щось, окрім вітру, можете почати і від наслідування стилю когось відомого, та написати про те, що вас турбує і що відчуваєте, вірю, що буде цікаво.

        • Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

          Я вже тим тішуся, що мене читаєте Ви, справжній поціновувач) Якщо моя “підліткова література” когось зацікавила – значить, я недаремно живу на світі. І мій вітер в голові є кориснішим, ніж чорні шори на очах. :mrgreen:

  17. Sofia коментує:

    мені сподобалось, тому що насамперед цей вірш написаний просто від душі, а не опираючись на “надто правильні стереотипи”!!! продовжуй!!! це просто і дуже гарно!!!

  18. Ігор Наконечний Ігор Наконечний коментує:

    Насправді ЄДИНО правильного “непорочного” підходу все ж не існує – як в поезії, так і в іншому мистецтві. Та й у щоденному житті загалом. Є якісь класичні школи, а є і інше бачення, альтернативне, авангардне і т.д. Хтось любить класичну музику, хтось джаз, а ще хтось – рок. А є такі, що люблять все. Навіщо звинувачувати одне одного в поганому смаку, якщо критерій смаку є дуже суб’єктивною річчю?
    Мені вірш сподобався, бо додає хорошого настрою, і вже за це – спасибі! :roll:
    P.S. Єдине, що я б прийняв з наведених тут порад – то це справді багато читати :)

  19. Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

    Прийму до уваги, почну читати, а то дійсно – навіть не знаю, як це робиться))) :mrgreen: :mrgreen: :mrgreen:

    • Ігор Наконечний Ігор Наконечний коментує:

      Якщо ви про поезію, то я теж не дуже багато її в житті прочитав :) Все ще попереду!

    • Ігор Наконечний Ігор Наконечний коментує:

      P.S. Певних класиків, перед якими багато падають на коліна (дослівно і в переносному значенні) я не читатиму, якщо для мене вони нудні, чи занадто плаксиві. В житті і так вистарчає негативізму, щоб себе ще свідомо додатково депресувати :mrgreen:

      • Maria Maria коментує:

        лише прошу, не називайте це андеграундом в поезії, а то в мене інфаркт буде

      • Читати варто всіх. А от висновки робити свої. Богато в депресивності бачуть іронію. Негативізмі – рушій до позитиву. Тому однозначних висновків робити не варто.
        Коли є якесь явище – завжди є і причина. Що й варто аналізувати :!:

        • Ігор Наконечний Ігор Наконечний коментує:

          Ярославе, читати всіх – просто немає часу, тому і вибираю. Щодо негативізму, депресуючих речей – з моєї сторони це не були висновки, а тим більше однозначні, це звичайне особисте, суб’єктивне рішення. Комусь хочеться вводити себе в психічний напів-коматозний стан, чудово, це теж вибір :?: :mrgreen:

          • “А зря”, є багато полови, але між тим можна багато втратити. Скажімо так – поради друзів що читати – кльова річ, але іноді їм порадити теж було б добре.
            Ну таке.
            Про суб’єктивізми розумію – питання знімається :evil:

  20. Dana Dana коментує:

    Як говорив в одному із своїх коментарів Eisenwolf – “Гармонія світу (зокрема літературного) – у різноманітності, тож будьмо трішечки різними, але головне в нас спільне – любов до словесного мистецтва”.

    Люди, ми здається закоментувалися. Може досить?
    Навіщо виясняти хто кращий, а хто гірший?
    Кожен цікавий і талановитий по-своєму. Має свої смаки і вподобання.
    А головне – має повне право їх мати.

    Пишіть, читайте, спілкуйтеся, одержуйте від того задоволення.

    Ми ж тут для цього зібралися. Чи не так?

  21. аміно коментує:

    а де ж розвиток? Про розвиток забули написати.
    Щось таке ніби згадується в “Про нас” :cool:

  22. Alces коментує:

    Маю всього одну пораду: не підбирайте більше на вулиці те, що там погано лежить. Краще хай лежить собі.

  23. Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

    Ну дуже цікаво! Ціла полеміка виникла, мало не до глобальних проблем дійшли! Клас, я в захопленні! :roll: :roll:

  24. Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

    А за коменти всім ще раз щиро вдячна! :|

  25. Roxana Lemberg Roxana Lemberg коментує:

    А ще я давно, серйозно і назавжди запустила свій трансерфінг. А то бували і депресивні настрої, на кшталт такого:

    Я стала ординарна і звичайна,
    Я виросла і перезріла навіть.
    Робота, дім, подеколи – навчання –
    Це й все, що є у моїй долі, мабуть.
    Сім’ї нема, і діти – лиш у мріях,
    Кохання теж ілюзія, примара…
    І скільки так ще жити я зумію,
    І пхати день за днем бездумно, марно?
    Не доля в мене, а журлива верба,
    Разом із нею плачу і сміюся.
    Як Гамлет мислю: «Бути – чи не треба?»
    Боюсь гріха…. І жити так боюся…

    11.09.2006р.

  26. Зніміть мене з цього голосування. В такій попсні я не парюся. :o

  27. Юрій Баюрак Юрій Баюрак коментує:

    Роксанко,хочу тобі сказати,що твій твір мені сподобався…І справа не в тому,що десь не так підібрана рима,чи не поставлена в якомусь місці кома(це можна виправити в будь яку хвилину),а те,що у вірші відчуваються емоції. Кожен,хто пише з емоціями та від душі залишає у своєму вірші частинку цієї ж душі! То ж пиши,твори та не зупиняйся. І роблячи якісь помилки ми вчимось! А дуже “компетентних” тут критиків,які вже навіть Ліну Костенко попсою називають,не слухай!!! Щасти тобі!

  28. Зможеш до точности заримувати слово морка? Я зараз поспішаю – малого веду до садка, потім подумаю ще над римами. Почитай Євгена Плужника (клясика не менш значуща ніж Костенко для Вас. Набагато більша) подивися як він вправно орудував з римою. Отам справжні емоції, сильні рими. Повчися. Принаймі він мій вчитель назавше. А таке писали і до Костенко. Цьому віршу по техніці як мінімум років 150 :x

  29. Maria Maria коментує:

    люди, може ви вже заспокоїтеся трохи? літературу потрібно вивчати, як математику чи хімію, чомусь же не всі, хто пише, стають відомими чи знаними у вузькому колі принаймні, подумайте про це, якщо маєте можливість повчитися і дізнатися щось нове – скористайтеся цим, кожен талант потрібно розвивати.

    • Юрій Баюрак Юрій Баюрак коментує:

      Згоден! Ну і дякую всім,хто підказує! (Вам,Маріє,в тому ж числі)…Тут пригадуються слова великого Лобановського,що “для хорошого результату потрібно 1% таланту і 99% праці і старання”!

  30. Юрій Баюрак Юрій Баюрак коментує:

    А мені подобаються ці творці особистості – :grin: :?: )))

Залишити коментар


Top