Ви тут: Головна > Поезія > До тебе

До тебе

Автор:     Категорія: Поезія

Digg
Del.icio.us
StumbleUpon
Reddit
Twitter
RSS

Сьогодні я не маю настрою.
Це, напевне, не мої слова.
Щоразу я повторюю лиш те,
Що вже одного разу хтось
сказав тобі.
Не дивина для мене чути,
Що ми впадаємо у світ,
Як дим з холодного вогню,
Не через те, що в Антарктиді,
А через те, що він ніколи
Не горів.
Не дивина для мене те,
що заперечуєш
Кислющі істини, бо всі – прості.
І вже не раз жували у книжках тобі,
Слова, що правдою ти незавершуєш.
Усе вже сказано і заперечено.
Колись і винайшли вже все, що ми могли.
І знали більше ніж для нас готує Всесвіт.
Чому ж тоді, ми досі ще мілкі?.

Теги: Всесвіт, людина, технології, упередженість

Прочитано разів: 36
Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5 (1 оцінок, середня: 5.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ... Завантаження ...

4 коментарі до “До тебе”

  1. MrPumpkins коментує:

    :shock:
    Сильно. Питання: “Чому знову мілкі?” (:

    Відповіcти
    • Ярослав Молінський Ярослав Молінський коментує:

      Дякую. Уточни питання

      Відповіcти
      • MrPumpkins коментує:

        “Колись і винайшли вже все, що ми могли.
        І знали більше ніж для нас готує Всесвіт.”

        Значить, перестали бути мілкими. Зараз знову мілкі. Для чого?

        Відповіcти
        • Ярослав Молінський Ярослав Молінський коментує:

          Тому що, всі слова залишилися словами: http://vklik.org.ua/tsikavi-fakty/pomylkovi-tverdzhennya.vk

          Відповіcти

Залишити коментар


Top