Сьогодні я не маю настрою.
Це, напевне, не мої слова.
Щоразу я повторюю лиш те,
Що вже одного разу хтось
сказав тобі.
Не дивина для мене чути,
Що ми впадаємо у світ,
Як дим з холодного вогню,
Не через те, що в Антарктиді,
А через те, що він ніколи
Не горів.
Не дивина для мене те,
що заперечуєш
Кислющі істини, бо всі – прості.
І вже не раз жували у книжках тобі,
Слова, що правдою ти незавершуєш.
Усе вже сказано і заперечено.
Колись і винайшли вже все, що ми могли.
І знали більше ніж для нас готує Всесвіт.
Чому ж тоді, ми досі ще мілкі?.

Теги: Всесвіт, людина, технології, упередженість

(1 оцінок, середня: 5.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.

 Завантаження ...

4 коментарі до “До тебе”

1. MrPumpkins коментує:

   12.11.2012 о 17:54

   
   Сильно. Питання: “Чому знову мілкі?” (:

   Відповіcти
   • Ярослав Молінський коментує:

     12.11.2012 о 17:57

     Дякую. Уточни питання

     Відповіcти
     • MrPumpkins коментує:

       12.11.2012 о 18:03

       “Колись і винайшли вже все, що ми могли.
       І знали більше ніж для нас готує Всесвіт.”

       Значить, перестали бути мілкими. Зараз знову мілкі. Для чого?

       Відповіcти
       • Ярослав Молінський коментує:

         12.11.2012 о 18:34

         Тому що, всі слова залишилися словами: http://vklik.org.ua/tsikavi-fakty/pomylkovi-tverdzhennya.vk

         Відповіcти