Чи існує внутрішнє золото,
яке світліше від злитків
і цінніше за власну вигоду?
Чи існує достатній поступ,
для досягнення світлості
без одеж із шовку
і без паломництва?
Чи існує людина – голуб,
що несе у собі символи миру
і на закінченні днів своїх
для якої буде соромно –
не народитися знову.
Щоби змінити цей світ для усіх,
а не лише себе у ньому…

На сегодняшний день, достаточно актуальным и, стоит отметить, необходимым, является правильное и рациональное использование жилого пространства. Дизайнеры проектируют самые разные вещи лишь для того, чтобы максимально экономно использовать ограниченные квадратные метры. Например, лестница со множеством ящичков, куда можно спрятать свои мелкие вещи или, например, раскладные столы, кресла, диваны и даже спальные места. Приходится применять весь двигатель креативного мышления. Далі цікавіше…

Продовжую збирати книжи з автографами і цього разу з рук листоноші, я отримав невеличкий пакунок із фантастичним вмістом. Опис вмісту як в переносному, так і в прямому значенні. Бо отримана книга прийшла із Чернівців, від сучасного українського письменника-фантаста Юрія Муляра. Далі цікавіше…

У мoємy пoвiтpi бiльшe киcню!
І я згopяю пoвiльнo,
нaвiть нiчoгo нe poблячи…
Як зipкa – вiддaю чacтини влacнoгo тiлa iншим!
Пiзнiшe дивлюcя нa пил –
нiби y дзepкaлo.
Heвжe цe дoля людини?
Moя?
Пoвiльнo згopiти нiчoгo нe роблячи…

Відкрилися дрері і у клітинкову кімнату ввійшов потік різкого та прямолінійного світла. Він, наче обрізаний ножем, по контуру, омив своїми ранами темний силует людського тіла. Гарячим вогнем упав на земляну поверхню, від якої так і несло запахом різних спогадів, а далі згубився у сотнях свіжих чорних зморщин та ще міцніших впадинах. Силует трьома рухами (двома – ногами і одним – рукою) просунувся вперед і зачинив старі дерев’яні дощата на завісах. В ту ж мить все світло втекло за глухі щілини виходу. А кімната з клітинки перетворилася на кубик-тюбик постаті. Далі цікавіше…

“Біла ворона в чорному” – однойменну книгу презентувала у Івано-Франківську молода письменниця Христина Сирова. На майже двох сотнях сторінок містично-пригодницького роману – розповідь про молоду дівчину, яка подорожує в часі і намагається змінити своє життя.

Далі цікавіше…

Із старої “опери” (2010р.)
______________________________

Я емоція вирвана небом з землі.

Під ударом потужним, полюю на смажене м’ясо.

Я є відстань між оком і спаленим зубом у ЗМІ.

Смак кукурудзи у спареній фазі за часом.

Я навколо, та не завжди… Далі цікавіше…

Коли починав читати наступну книжечку, одразу пригадав свій перший клас. Саме тоді востаннє бачив щось подібне, правда, у тому випадку це був комікс  із кільканадцятирічною давністю. А зараз у мене повноцінна козацька книжка для дітей. Далі цікавіше…

Tиxo виcтyкyє пepeдвecняний дoщ
cвoю мaнтpy для виxoдy з aнaбioзy пpиpoди.
Щo би бyлo, якщo нe було би йoгo –
вaжкo гaдaти, бo нe вepшинa мiй poзyм.
I як би cтapaння дaлeкo нe йшли,
І як би yявa та мpiї нe зaгpaвaлиcь,
ми тaк i бyдeмo шмaткoм кaм’яним,
в якoмy трішечки бiльшe нейронів, нiж зaвжди.
Пpиpoдa знає для чoгo потрібен їй дoщ
i вiн вiдпoвiднo – для чoгo потрібен пpиpoдi.
У чac кoли ним poзмoвляє вecняний xтocь.
тiльки людинa мoжe у снах закриватись. Далі цікавіше…

Не щодня є змога тримати авторську книгу, отриману від самого автора, з авторським підписом. Мені така нагода випала, розцінюю це, як виграш у лотерею. Мабуть, за ймовірністю – це так і є, але хочеться не хвалитися прихильністю фортуни, а поділитися враженнями від прочитаного. Далі цікавіше…