У час посмодерну
душа – магазинна полиця,
ось воно все, з етикетками,
розпродаж, дивись, не заблудися,
там зелені і сірі сни,
там – відділ з людьми,
чорно-білі фотографії, де ви були дітьми,
он книжки, що читали,
і стежки, що на карті шукали,
та кому твій непотріб треба,
залиши на дні серця
свій окраєць неба.
Ви тут: Головна > Верлібр > ***
хм…гірка правда
тут все-таки є якась незавершеність. а може мені й здається. загалом непогано
а якої завершеності Ви тут чекаєте? я сказала все, що хотіла), дякую