Завантаження ...
Він ішов, і шукав та не вірив,
Просто трохи затихло життя,
Просто мрії чужі та не щирі,
І не можна знайти співчуття.
Він дивився на все без довіри,
Зараз зовсім любові нема,
Тихо й смутно, а що ми хотіли,
І в очах вже згасає душа.
Він не бачив, як бути собою,
Все туманне і сіре в думках,
Люди війни почали без зброї,
А продовжили з смертю в серцях.
Він не знав, як навчитись любити,
Але доля змінила його,
І так знову хотілося жити,
Дарувати усмішку й тепло.
Він тепер, на колись так не схожий,
Краще жити у серці з добром,
Не завжди, але мріяти можна,
І важливо любити когось.
(1 голосів, середній: 5.00 з 5)Ви маєте бути зареєстрованим користувачем аби голосувати за цей запис.
Завантаження ...
“І важливо любити когось.” – іноді важливіше ніж мріяти!
Дуже гарно!
Гарний вірш. Трохи треба попрацювати з розділовими знаками.
Добре, що вірш закінчується з надією, класний