У Сибіру зійшло сонце, а тебе нема…
Річка мчить, втрачає води,
тільки ти десь загубилась серед хвиль.
Проти вічного нема, на жаль, закону.
Ти живеш, ця перемога за тобою.
Чи від розуму великого біда?
Вже твоя гітара не з тобою,
Ми тебе пробачили – але що з того?
Ти погасла – та недогорівши.
Андерграунду світило десь далеко,
Десь далеко, недосяжне для застійних простаків.
Ця земля була для тебе лиш початком.
Хто збагнути здатен, де відторгнення стіна?
Неважливо. Головне, що зірку
хоч і стерли з каменя, та назавжди
у серцях натхненних залишилась.
Теги: янка
Прочитано разів: 14
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading ...
У мене поцілила ця фраза: “Ця земля була для тебе лиш початком.”. Та я би написав “Земля” з великої букви.
Щось цікаве
Тут “земля” скоріше як місцевість, хоча… Не буду ставити рамок для розуміння.
отож