Завантаження ...
На... 
Після довготривалого водяного бомбардування з покривала неба, на землю впала тінь від дерев. Сонце припекло щойно вмитий пил на дорозі, а з кущів терену виповз маленький бомж Грего, з дерев’яним горнятком молока.
- А шо то було..?
- Мабуть падав дощ. – почув у відповідь він від білки, що гризла на сосні горішки. Малий Грего гикнув і знову заліз у кущі.
А природа запустила свої зелені легені. Все так свіжо і мило, що паньство птаство, вирішило на дурняка зіграти концерт всім лісовикам і гостям лісу. “Віть, віть, віть; тьох, тьох, тьох; дзьб, дзьб, дзьб; тук.” Всі звуки змішані і як сонячні відблиски між листовинням дерев, грають розумом як психоделійний орга́н грає нервами, нав’язливо і в’їдливо, але не дуже боляче. Головне – свіжість і жива енергія. А такої тут багато, бо ще недавно була трупна спека, вона не давала жодного сліду на землі. А зараз і козулині, і кабанчика, зайця і навіть риб’ячий (її загубив, поспішаючи до дому, невдаха рибалка) є – все через вологу. Ліс з середини ілюмінується, як кулька в бабці Глини. Бабка ще та відьма, має пашпорт і документи, каже що легальна відьма. А всі легальні мають кулю, що світиться. Легенький салатовий люмінофор, покрив шорохувату й рихлу землю. Заходячи під склепіння крон дерев, залишається лише насолоджуватися цим солодким світлим салатом. А ще дихати і вдихати різні мухомори та підпеньки, топтати їх і залишати сліди козулі, читати вовчі і шукати випадкового сиру…
Але найбільше що піднімає себе над собою зараз – це допомога пораненому звіру. Зливний дощ, добряче наполохав диких і ті зграєю пробіглися по сильцях та капканах свійських. Допомогти… Що й робить наш маленький Грего. Маленький бомж – так його прозвали всі, хто його знав, а ще всі, хто чув про нього від тих, хто його знав.
Посеред лісу, по розбитому корінням асфальті, щойно прогримів резиною якийсь сонний автобус. Грего виповз з кущів і проклявши тричі: “дурні ви” -, вирішив заховати свого друга білку поблизу сосни. Горішки поклав на свіжу могилку як ключики-віночки від дверей до раю, мабуть вони допоможуть загиблому від коліс. А сам, охопивши своє горнятко двома руками, почалапав до загубленої риби, вона здається ще жива…
(2 голосів, середній: 5.00 з 5)Ви маєте бути зареєстрованим користувачем аби голосувати за цей запис.
Завантаження ...
Магія лісу. Казка на межі з реальністю. Красиво.
Описи живі, відчутно ліс..