я дихаю не киснем – твоїми словами,
світ відчуваю твоїми пальцями.
я прокидаюсь разом з твоїми думками,
ламаю усі твої леза своїми зап’ястями.
мені болить твоїми печалями,
сонце гріє твоїми усмішками,
відкривається море твоїми причалами
і сни приходять з твоїми іграшками.
я лікую пам’ять твоїми мріями,
заповнюю простір твоїми гріхами,
прив’язую серце до ребер всіма стихіями,
щоб воно до тебе не бігло понад дахами.
я народжуюсь в твоєму голосі
втрачаю свідомість у твоїй свіжості.
я витримую все у життєвому колесі,
але потім подрібнююсь в твоїй байдужості.
Ви тут: Головна > Поезія > ***
Прочитано разів: 7
ОГО! Приходять серйозні люди із серйозними речами.Сподобалось. Потужна інтелектуальна поезія.Приваблює глибина і нестандартність образів. Дякую за хороший вірш!
дякую Вам за приємну оцінку! тільки в одному Ви помилились: я – категорично несерйозна людина ))))
по Вашому вірші так не скажеш)
я вдало маскуюсь))
(можна (і треба) на “ти”)
Приєднуюсь до сказаного. Гарно.
яка краса….
Дівчата, дякую щиро)
Я й не сумнівався