Сіріє, морщиться і тане
Білий сніг. Мороз тікає,
Сонячним промінням гнаний.
І льоду, що ще вчора був, немає.
Розігрівається земля,
Ковтаючи зими вологу.
Вертаються птахи здаля,
Весни зачувши перемогу.
Шепоче ніжно теплий вітер щось
Брунькам на вушко еротичне
І скоро перші квіточки
Всім нагадають що любов – це вічне.
Дні поступово довшають, стають світліші,
Нічні страхи холодної пори
Втікають геть. І найдобріші
Мрії ждуть весни.
Теги: весна, весняні вірші, вірш про весну
Прочитано разів: 89
(3 оцінок, середня: 5,00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...
Приємністю торкнулися душі слова: “найдобріші Мрії..” Так весняно і життєдайно.
Справді, коли у Всесвіті і у душі Весна, мріяти можливо лише по-доброму.
І віра в те,” що любов – це вічне” в цей час найсильніша.
Красивий, теплий вірш
дякую
так приємно і…ніжно в душі)
і хоча надворі знову мете сніг – чекаю весну…тим більше, що цей вірш нагадав мені її запах і те відчуття новизни 🙂
Коли писав – така завірюха була… Але вже ДУЖЕ хочеться весни.
Ну от і весна за календарем, лишилося її лиш впустити у серце 🙂