Не жалій ти ні друга, ні ворога.
Та й ніколи не вжалять — тебе.
Хай ти в бурі довірився Богові,
А поможе Він тим — хто гребе.
Мене виховав тато без жалості,
Научивши: «Зрости так синів».
І я певен: обіцяне справдиться,
Тільки б сильним я бути зумів.
Звісно, можна таємно жалітися
Десь у сховку. Та я не стерплю
Малодушної прілої підлості —
Побратимства й любові з жалю.
Жаль є трута, промазана медом.
Будь безжальним,
але милосердним.
*
в. ш., 2013
Прочитано разів: 29
вірш класний! мені більше подобається перший варіант закінчення.Тисну руку!
Дякую за коментар! Щоправда, вірш дещо змінився за день