Заручник життя, долі й обставин
Заручник
кайдани тиснуть й
несила терпіти.
Але людська кондиція
це ж не тільки біль,
але він має над нами велику владу.
Мудрощі при ньому занепадають,
гаснуть зорі на небесах.
Й біо-соціальні істоти
вмивають моє тверде серце
в своєму чорнилі і дьогті.
Змийте з мене цю
важкість і бруд.
Помийте мене у молоці з медом.
Молоко як образ початку життя,
а мед як солодкий присмак бджолиного жала.
Оголіть,зніміть кайдани з мене
і умийте в непорочній чистоті.
Прошу я вас
Благаю
Поможіть
Ви тут: Головна > Поезія > Заручник
Прочитано разів: 25
Як на мене, досить цікавий творчий експеримент. Почитав пару раз. Нестандартне у Вас мислення! Щасти!