Алкофренд
Повія розкажи мені Казку про хмару
Що торчить наді мною Четверту годину
З бухої долоні Налий мені болю
З сухого джерела Позич мені смерті
В душі ураган а в Серці пустеля
Здвигаються стіни Падає стеля
Байдужість зі зброєю тримає Заручників
Журби чорні грати та Суму наручники
Діабло! Чомусь я не можу збагнути
Незаклеєні вікна Силіконові груди
Невиліковні притомні Без фарби в душі
Високі перила, Пусті віражі
Мандри в піску Вагонетки печалі
І зайвий квиток я Тобі позичаю
Безкрилі птиці Апробацію сну
Дорівнюю чомусь а Чому не збагну?
І знову пливуть мов Перони години
Танцюють у сні Безкайфові літа
Від гендерної рівності до Домовини
Від скрині шляхетності до Хробака
Яка маса брутто? Чому ти радієш?
Фекаліям в супі? Чи кризі в душі?
Помірна на повінь Дурна до прислуги
Опльована Осінь на твоєму ножі
Хоч десь позавчора у Вранішніх шпальтах
Де стисло лайно Повсякчас подають
Писали про те, що Діти бачили янгола
хоча, що Воно є і з чим Його п’ють?
“Повія” – мається на увазі особа? якщо так, буде правильніше через кому і як звертання, тобто:
“Повіє, розкажи…”
торчить – це русизм, стирчить буде українською.
Я б не сказав що це вірш, принаймні працювати тут є ще з чим, але цей зміст, навіть такий трешово – андерграундний. Щось тут є. Не між рядками, а так ” прямо в чого” . Ну і таке варто читати, але лише тим, хто розуміє.
дякую за коментар та поради…. буду працювати над зазначеними помилками!