Завантаження ...
... 
З мішка тісного виліз дикий пес.
А з пащі пса — ледачо звис язик.
Від пилу обтрусився пес увесь…
То хто його в цю залу приволік?!
Кудись веде предовгий коридор;
Дзеркала в нім на стелі, на стіні.
І гавкнув пес — а зала, ніби хор,
Стократ озвалась гуркотом луни.
Там, у дзеркалах, люті, дикі пси.
Скажена зграя зирить із дзеркал.
Це у людей, напевно, для краси?
Жорстокі люди із жорстоких зал.
Зирнув убік — а звідти сто очей.
Загавкав пес — і від луни оглух.
Тікайте геть! Собака гавкнув ще
Та зі страху притис куточки вух.
Одначе пси дзеркальні не втекли
І, зуби вип’явши, чкурнули вслід.
Вони були жахливі, злі, меткі —
Криваві тварі демонських порід!
Тож пес побіг… І в тисячі кімнат
Він зустрічав злобивих собацюр.
Побіг, дурний, і сам собі був кат.
І жах долив у серце пса свинцю.
Казали люди потім: «То дзеркала
Собаці дике серце розірвали».
*
в. ш., 2013
Теги: Eisenwolf, В'ячеслав Шестопалов
(2 оцінок, середня: 5.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ...