Завантаження ...
... 
А все так просто, як два пальця об асфальт,
Як чорною фарбою по білій стіні.
Але ж ні,
Треба робити з цього драму життя,
Щось доводити і собі, і мені.
Навіщо? Брехня і закриті вуаллю ці очі;
Слова без контексту, замурзані твоїм брудом.
Усе це діяння закрила пелена ночі,
Не давши побачити світу й розважитись людям.
Ти думаєш, біль – це приємно?
Ти думаєш, радість приносять у душу
Ті сльози без змісту, далекі від тебе,
Що з себе щоразу видушувать мушу?…
Ти думаєш, той нікотин уже вийшов із мене?
Та ні, ти курив кожен день – це ж для себе!
Ти думав колись про МОЇ перемоги?
Ти думав колись про подальшу дорогу?
«Думка? А що це?» – сказав ти мені,
Сидячи накурений на зеленому пні.
Дивився отими пустими очима,
Пустою ставала і я, без причини.
Це сон, це фантазія, дума гірка,
В реальності зовсім вона не така.
Бо тут усе гірше, тут звір прокидається,
Все тихше, та тихше, й на тебе кидається.
Реальність – це штука песимістична,
Чи, може, то я така саркастична?
Та ні, ви не слухайте, просто читайте,
Все, що написала, – брехня, ви це знайте.
Ви просто зніміть рожеві окуляри,
Побачите все без вуалі і мари.
(1 оцінок, середня: 5.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ...
2 коментарі до “Вірш 3”
-
vikont1967 коментує:
Відповіcти -
Відповіcти