Ви тут: Головна > Поезія > Запах вінтажу і джазу

Запах вінтажу і джазу

Автор:     Категорія: Поезія

Digg
Del.icio.us
StumbleUpon
Reddit
Twitter
RSS

Вона ніхто
Вона ніщо
Вона не піддається класифікації
Вона потребує назви
Вона Вона Вона
Вона збирається на зустріч з собою
наче йде до свого найкращого коханця
зап’ястки пахнуть ефірним маслом для йоги
Вона йде до кав’ярні старої
Дзвоник на дверях сповіщає про
нового гостя цього виміру вінтажу
І цей простір непідвласний часу
Картини на стінах
Ноти джазу в повітрі
Затерті часом столи
Раритетні пляшки й баняки на полицях
Вона розглядає людей
Вона має їх як матеріал для роботи
Вона Вона Вона
Вона спокійно вивчає ссавців
Вона не ховає свого відвертого погляду
Тихий зимній вечір
Мороз пощипує за вікном
Архітектори аристократично
п’ють коньяк з лимоном
малюють на папері
обговорюють-обмусолюють
Закохані не помічають нікого навколо
у них свої центи землі й орбіталі
Кожний стіл – окрема компанія
інша історія
різний прошарок суспільства
олд скул і майбутнє зустрічаються тут
Саме тут починаються сонети
Саме тут закінчуються історичні романи

Прочитано разів: 18
Оцінок: 0, average: 0.00 з 5Оцінок: 0, average: 0.00 з 5Оцінок: 0, average: 0.00 з 5Оцінок: 0, average: 0.00 з 5Оцінок: 0, average: 0.00 з 5 (0 оцінок, середня: 0.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ... Завантаження ...

1 коментар до “Запах вінтажу і джазу”

  1. аміно коментує:

    Щось не дуже зрозуміло про що Ваша поезія. Все на купу – суцільний потік свідомості.

    Відповіcти

Залишити коментар


Top