Реальність
Прослідкуй основну думку вітру,
Визнач тему капель дощу.
Дізнайся жанр дерев тендітних,
Запитай про стиль росу.
Розтлумач всі слова лелеки, Передай почуття грози,
Опиши тугу зір далеких,
Виміряй сухоту пустель…
Визнай згубне монет звучання,
Запереч декаданс трави,
Засуди сплін струмка звучання, Осором тихий літ листви,
Пам”ятай усіх запахів голос,
Не забудь і про смак води.
Знищ всі згубні людські бажання,
Збери із акацій плоди…
Не вважай це абстрактним,непевним, Бо хоч вигляд має такий,
Суть “на око” шукати даремно,
Не для того бо мої рядки…

Щасливий сам
Заморожені,відчуджені,спалені,
Такі різні,але такі близькі.
І що би в голову не стукнуло мені,
Чомусь одразу це все знаєш ти…

Почуттями подій не описуєш,
Сухими цифрами,буквами,шрифтами.
І це мене найбільше пронизує,
Й по тілу серце бігає дрифтами.

Чи люблю,чи ловлю,чи захоплююсь
Розуміючи наміри наслідків.
І ніяк,я ніяк не оговтуюсь,
Як голодний ведмідь на пасіці.

Небайдужі,байдужі,зацікавлені
В полюванні один на одного.
Наші фарби густі,чи розбавлені?
Шанси є?Може бути?Жодного…

Ворожити,гадати тут марно,
Вгадаю,чи ні – неважливо.
Зафарбую все білою фарбою,
Доки сліз не нахлинула злива.

Я один?Сам з собою?Із Богом!
Ні,не сам – констатую факти.
Не один я,із Богом,із словом,
То якого ще щастя шукати?

Fillings OK
Пам”ятаю твої голубі очі,
Що вже вдосталь натерпілись сліз
Знаю,що змінитися ти хочеш,
Але заважає щось тобі…

Звичка,пристрасть,ще якась причина,
Небажання бути не як всі.
Зрозумій,що ти іще дитина,
А живеш,немов останній день.

Жаль мені дивитися на тебе
Все що міг,тобі уже сказав.
Ти біжиш давно сама від себе,
Але якось я тебе догнав…

Самолікування
Поставлю банки на свій сплавлений мозок,
Де вже давно завелися бджоли.
З одного боку,вони ж медоносять,
Та залишається той клятий прополіс. Кладу компрес на поранену душу,
Що захлинається в крові потоках.
Цей біль у собі я ніяк не придушу,
А він видавлює з мене всі соки. Серце – в комі,душа – в інсульті,
Помираю,гнию,розриваюсь,
Почуваюсь як лялька на пульті,
Та з надією всеж залишаюсь. Я сам старався,рвався,лікувався,
Але чомусь нічого не вийшло,
Вже до вічної прірви дібрався,
Та в кінці щось мене зупинило. Це був Той,кому я потрібен,
Хто здоров”я міг повернути.
Сам хотів лікуватися ніби,
Та лиш гіршого зміг досягнути…