Рукопис

04 Січ

вода

Автор: Kuprienko Категорія: Поезія

Ти хвилями немов вода,
Свіжиш, піклуєш, вабиш, граєш,
Але в думки ти не пускаєш…
Ось наче водоспад спада,
В мене стихію цю кидаєш,

Й духмяно вогке, звабне плаття –

Відкрита врода у інтимі!

Про що думки твої ігриві,

Про зачинання чи зачаття?!

Навколо теплі кружать хвилі.

На міцній скелі розтіка,

Бажання стисне і охопить,

Немов в середині окропить,

Жагуче щось…

І та ріка,

Контрастно лід на дні розтопить,

Він так пощіпує, стіка,

На шкірі дибне все й змока.

Що криєш ти, що відкриваєш?

Я бачу спеку, чую струм

Струмків свіжіючих і шум,

Наших сердець, що наповняєш.

Яка ж таємність твоїх дум?

Арома, пахощі, ладан,

В твоїх просторах наркотичний.

Твій світ підкорює величний,

Кида в залежність і туман.

Що ж криєш, правду чи обман?

Я вип’ю сік твій еротичний!

У глибині яскравих чар,

В останній краплі, у ковткові,

Інтимне й істине у слові,

У думці твоїй і у мові,

Я віднайду той справжній дар:

Ти прагнеш пристрасті лиш пар…

Чи чадо, як росу любові?!

(с) 27.10.2015р.

Прокоментуй!