У кожного своє кохання,у кожного своя любов.
Хтось помирає від зітхання ,а інших цілує знов і знов.
Хтось любить свою половинку до нестями,
Інший же свого пса і борщ своєї мами.
Одні на подвиги йдуть і від кохання шаленіють,
А є і ті хто вдома тихо мліють.
Бувають й такі , що кричать всім і скрізь про свою любов,
А хтось в подушку плаче знов і знов…
Бездумно любить хтось свого кота,
Дехто цілує дівчину й розуміє – саме та!
Кохає кожен, когось або щось,
Ну а як ні , то життя у нього не вдалось.

2.55 18.12.2011

Коли кохання вже зітліло
І на серці вже ніяк ,
Коли не пишеш йому рядків
З бажанням , що б він від них омлів.
Коли на не пилиш його фото
І не згадуєш про те , що було.
Коли вже пофіг , що все давно минуло,
Коли не копаєшся в пам’яті щохвилини,
Що б прокрутити знові ті години.
Коли на серці вже ніяк –
Живеш тоді ти просто так,
Та пустота тебе з’їдає
Ну та про це ніхто не взнає.

17.12.2011 22.18

Німим польотом знизу догори,
Крізь зціплені зуби я кажу  : Твори !
Підіймись мерщій та не барися,
У наступний раз не помилися.

Ти справді цінна людина ,іншої такої немає
Та кожен прохожий про це давно вже знає.
Такий як ти унікальний посмішкою і душею,
Харизмою та вільною думкою своєю.

Ніколи не думай ,що не потрібний ти,
Адже таку людину важко дуже знайти.
Індивідуальний кожен,в кожному є свій шарм,
У кожного свій власний шлях серед сотен карм.

Із посмішкою йди крізь перепони,
Тоді ти завши будеш чути веселі дзвони.
Вставай,навіть коли немає сил і ти впав,
Адже ніхто ніколи без падіння не перемагав.

1.12 30.08.2011