В місті дощ
Я не тікаю під дахи
В тарілці борщ
Не розумію вже смаки
Закінчив ЗОШ
А сам як простаки
І в цей момент
Не знаю що робити
Як всі тікати
Чи як я любити
У місті дощ
Ось ця мить
Зараз все запахне
Цеглою і пилом
Порозганяє птахів
Той дощ чиї краплі
Так люблю ковтати
Такий довгожданий
Лише б не проспати
Грозу грім і блискавки
Ніби гармати
Цей дощ заохотив
Людей посміхатись
Він явно надбання
І зовсім не втрата
Він посланий Богом
Ґрунти напувати
Хтось це поважає
Комусь наплювати
А мені би записувати
І читати
Сидіти дивитися
І промокати
Цим райським дощем
Що змиває сміття
Із місць не призначених
Для сміттєзвалищ
Ви тут: Головна > Поезія > Дощ
Прочитано разів: 13