Ви тут: Головна > Поезія > ГЕДЕОН КАЛЬБ

ГЕДЕОН КАЛЬБ

Автор:     Категорія: Поезія

Digg
Del.icio.us
StumbleUpon
Reddit
Twitter
RSS

Гедеон витягає із ребер обсмоктане серце
Та ховає щоранку його до старої коробки.
Одягає на очі квадратні заношені скельця
І о шостій рушає робити падлючу роботу.

Червоніє асфальт і жаріють засяяні вікна,
Де Аврора-зоря походжає по вулиці боса.
Тут щодня чоловік невідомого роду і віку
Оминає калюжу і зирить на песика скоса.

У великого міста великі, як місто, мігрені
І неприязна вдача. Ні совісті, ані спокути.
Настромилися зорі на труби і голі антени
(металеві антени, іржею покусані труби).

В Гедеона є місце у тому немилому місті:
Від собак очищає занедбані вулиці темні.
У мішок їх покидає, тягне поволі, а листя
Шарудить за мішком і шепоче:
«Ти вбивця, нікчема…»

Гедеон пропихає під ребра увечері серце;
Упивається чаєм та гавкання чує із вікон.
І пригадує друга дитячого, цуцика Рекса,
І щоразу дрижать Гедеонові хворі повіки.

в. ш., 2012

Теги: Eisenwolf, В'ячеслав Шестопалов

Прочитано разів: 20
Оцінок: 2, average: 5.00 з 5Оцінок: 2, average: 5.00 з 5Оцінок: 2, average: 5.00 з 5Оцінок: 2, average: 5.00 з 5Оцінок: 2, average: 5.00 з 5 (2 оцінок, середня: 5.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ... Завантаження ...

2 коментарі до “ГЕДЕОН КАЛЬБ”

  1. Наталя Боровик Наталя Боровик коментує:

    це просто ну просто аж не уявляю на скільки складно, що аж так просто :roll: :roll: :roll:

    Відповіcти
    • Eisenwolf Eisenwolf коментує:

      :twisted: дякую!
      та я думав уже, що ніколи не допишу цей клятий вірш :idea:
      буквально вимучував кожен катрен
      і тому вдвічі більше радий, що не даремно оце все писав :|

      Відповіcти

Залишити коментар


Top