Завантаження ...
Гедеон витягає із ребер обсмоктане серце
Та ховає щоранку його до старої коробки.
Одягає на очі квадратні заношені скельця
І о шостій рушає робити падлючу роботу.
Червоніє асфальт і жаріють засяяні вікна,
Де Аврора-зоря походжає по вулиці боса.
Тут щодня чоловік невідомого роду і віку
Оминає калюжу і зирить на песика скоса.
У великого міста великі, як місто, мігрені
І неприязна вдача. Ні совісті, ані спокути.
Настромилися зорі на труби і голі антени
(металеві антени, іржею покусані труби).
В Гедеона є місце у тому немилому місті:
Від собак очищає занедбані вулиці темні.
У мішок їх покидає, тягне поволі, а листя
Шарудить за мішком і шепоче:
«Ти вбивця, нікчема…»
Гедеон пропихає під ребра увечері серце;
Упивається чаєм та гавкання чує із вікон.
І пригадує друга дитячого, цуцика Рекса,
І щоразу дрижать Гедеонові хворі повіки.
в. ш., 2012
Теги: Eisenwolf, В'ячеслав Шестопалов
(2 оцінок, середня: 5.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ...
це просто ну просто аж не уявляю на скільки складно, що аж так просто
та я думав уже, що ніколи не допишу цей клятий вірш
буквально вимучував кожен катрен
і тому вдвічі більше радий, що не даремно оце все писав