Вечір вкриває міста,
зоряні намиста
висять над домом твоїм.
День догорів до кінця.
Можеш послати гінця
в одну з прикордоних країн.
Хай обійде весь світ,
хай принесе білий цвіт
ще недозрілих тут змін.
Чекай на його прихід,
залиш йому свій обід,
звільни від високих цін.
В його пакунку скарби,
таємних мов словники,
написані під час війн.
У тебе важка рука,
одне за одним слова
сідають на твої пальці,
щіпають за язика.
Обід вже вистиг давно.
Гонець запиває вином
білий як сніг анальгін.
– Витягни з цих словників
духмяні суцвіття слів!
Вижени з голови
жагу до піхотних мін,-
спустошує він бокал,-
– Ти ідіот і вандал!
У відповідь німота.
У тебе нема язика.
Від сили тертя і тепла,
від страху нових лексем,
він вирішив,що відпасти –
це вирішення всіх проблем.
(0 оцінок, середня: 0,00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...