КАМІННЯ
Зараз.
Я йду.Каміння моє
питає мене з-під ніг та наосліп
“Давно вже ти йдеш
та чому ж не лишився ще досі?”
“Тоді
Я часто тримався за вас
і жбурляв до небес,коли дуже кортіло
я часто,стискаючи час
затискав і себе.Бо каміння на землю летіло.
А тепер,
ви лежіть собі,
на землі,при дорозі
то не я співатиму вам пісні
коли ви вже не в змозі
А потім
кидайте себе
бо відчуваю-мені набридло
ще кину кілька разів
а далі-вже буде видно.
А ви кидайте себе
бо відчуваю-мені набридло
ще кину кілька разів……Не кину!….”
Прочитано разів: 11
(0 оцінок, середня: 0,00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...