-У листопаді не вірю владі
Ну от не вірю,хоч стріляйте,Бога ради!
Коли такі мужі сидять в Верховнй Раді
Мені не весело і зовсім я не радий

-Це тимчасово!Наведем в країні ладу
Червоні будуть дати – зелені будуть дні
Повір нам друже – ми на все ще ладні
Аби ти вірив нам!…Ти віриш?…

-Мабуть,ні!
-Коли повіриш?…В грудні?
-Ні!…….

Три крапки Літо три крапки
Три крапки Осінь три крапки
Три крапки Ось він три крапки
Три крапки Зима три крапки
Три крапки Нема три крапки
Три крапки Мій сон три крапки три крапки три крапки
мій незавершений сезон …

Вона читає спалені листи

Вона читає спалени листм
В руках крім попелу тримає кожне нове слово
Комусь надію на смітник,щоб замести сліди
Вона одна із тих,кому вже не до того
Вона читає спалені листи…

Вона читає спалені листи
Остання фотозгадка і газета поряд
Там журналісти написали не про них
Холодний вітер.І вогонь вже стих…
Якби на те була її лиш воля
Вони б разом читали спалені листи.

Вона читає спалені листи….

30 секунд – головне не знітитись.
Головне аби трапилось все на світі:
встигнеш- не встигнеш-маєш проїхати повз. Шлафбауми.
Маєш встигнути-повз день,повз сонце,
повз місяць ,повз ніч,
повз смерть повз народження
– повз Я,повз Ти
-навіть можеш просто повзти!…
Виглядатиме це незграбно,здебільшого смішно
Але тобі яке діло як це виглядатиме?
Давно все вирішено…Тобою вирішено….
Ти там скажи,коли починати відлік
до завтра…..

Коли втома відбивається на колінах
І кавові зерна смажаться на очах
Все здається хурмою та хріном
Бо римам в верлібрі не місце й не час..

Бо саме найдальша кімната свідомості
знаходиться ближче за дощ на вікні
сон поглинає в собі закономірності й випадковості
і час від часу цей сон прокидається у мені…

Може досить?…

Захід і Схід-
безперервні війни.
Мене непокоїть –
мозок виносить
мороком косить
Ну може вже досить
боротися з тінями?…

Може вже досить?:

Роками.Руками.Ривками.
Постійно як на ножах…
Мене непокоїть – на серці мов камінь
Росте і тяжіє цей НаноЖах!….

Може досить?
А може досить??
Ну може вже досить
жити ось так ???…….

А от сьогодні мені весело!

І нехай я проковтнув комара
Зате хтось,десь подавився осою…
І нехай подавився осою я,
але хтось,
може негідник,
а може нещасний
це робить навмисно.
Або ж він трохи дурний
Або ж не має що їсти…
І я навіть не знаю що краще:
дурний чи голодний?
Зрештою гірше все!

А от мені сьогодні весело

На відміну від панни оси
та комара-немовляти
Я ще дихаю
і буду й надалі вдихати
чисте вологе повітря
іноді це буде смог.
Може здебільшого смог,
я знову ж таки – не знаю,
бо ще не навчився
передбачати майбутнє
проте я навчився бачити “сьогодні”….

А сьогодні мені весело….
Дивно….
Чого б це?……

Полюючи за пташкою,
ніби за жінкою,
втрачаю розум
щоб не втратити
щось важливіше.
За сутінками світанки,
і це,між іншим
суттєва відстань
від моєї здобичі
до її порятунку.
Відпускаю…

Протираю екран телевізора ночі
обережним теплом від магічного пилу
Божевільним туманом я скоїв цей злочин
а в руках ганчірка і трохи мила.
Ця довічна війна між брехнею та нами
безсромно вплітається в пульт на дивані
Демагоги й надалі в”язатимуть нас словами
Так що хочеться змити…цей бруд з екранів.

На підлозі крихти
Та
Я хочу вірити
Сльози мого кота недаремні

Що недаремні мої намагання його заспокоїти
Довести йому,що не все так погано
Вірніше не кепсько…..

Господи,кепсько,
Кого я обманюю
КЕПСЬКО
І я не в силі нічого змінити
Не те що на краще,
А взагалі……

Бо на підлозі крихти
Далеко не останнього з чебуреків
Далеко не останнього із котів

В цьому випадку
«Жити» означає «вижити».
-не зовсім те,що хотів!….