По якомусь колу бігаю самотнім,
Без тепла і світла залишаю дні,
Копирсаюсь мовчки у багні болотнім,
Витрачаю власну силу в метушні.
В юрмиську людському хочу звіром вити –
В світі цім не зовсім затишно мені…
Не виходить якось холодом любити
Та весні співати радісні пісні.
Чи не в тому місці ,чи не в тому часі
Підневільну долю на шляху зустрів:
Мов ворона біла, виділяюсь в масі,
Не інстинктів прагну – щирих почуттів.
Чи обпік пучки я , чи відтяв на тертці –
І щемить , і терпне добра глибина…
А кому потрібний з болем ти у серці?
Байдуже стороннім , звідки сивина!
І взуття , і одяг в мене зарубіжні,
Хоч ховаю тіло зранене в глуші…
Ще на дотик маю я клітини ніжні,
Та позбувся свята тонкої душі.
Сміючись , здаюся іншим безтурботним,
Не живу – існую в страхітливім сні…
По якомусь колу бігаю самотнім,
Без тепла і світла залишаю дні!
(0 оцінок, середня: 0,00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...