Мені набридло стояти осторонь. Споглядати власне життя з партеру.
Мені набридло грати в піжмурки. Ховаючись в найдальші кутки свідомості.
Мені набридла щоденна суєта міста. Відкрито. Закрито. Ярлики вже можна вішати і на людей.
Мені остогидли пусті балачки на зупинках: “Я вчора купила”, ” А уявляєш?”
Мені набридли ворони в парку на деревах. Чорна смола… Обліпили душу.
Мені набридла безглузда мода. Все злиплося, злилося в одноманітності.
Мені набридли ці похмурі погляди. Хоч плач. Ну ти поглянь, знову щось трапилося!
А сонце всміхається і щедро ділиться теплом і світлом. Йому це все ще не набридло. Ну і правильно!
Прочитано разів: 34
(2 оцінок, середня: 5,00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...
Я би його трохи розділив кнопкою “Enтer”
Але це суті не міняє. Подобається як стиль написання, так і мислення, так і викладу думок.
Сонце, воно таке – йому не до проблем мікроів.
Дякую. Мені дуже приємно) а щодо ентеру, так я з телефону друкувала)