Так вже сталося, що Лесі майже ніколи не доводилося серйозно розмірковувати про власну долю. Їй давно вже було байдуже, що вона є сталою бездомною з багаторічним стажем перебування на вулиці. Колись перша красуня у класі, яка, більше того, немов невеличкий отаман, могла, особливо не переймаючись наслідками, примусити інших об’явити бойкот непокірному однокласнику чи однокласниці. Біля неї завжди крутились старші хлопці і коли треба, то вона без проблем використовувала їх міцні кулаки у власних інтересах. Проте, була вона не жорстокою, просто їй здавалося, що створений нею власний світ навколо себе буде завжди і в подальшому дорослому житті. Надії, як відомо не завжди справджуються в повсякденному житті і хоча перші її дорослі кроки були не менш успішні, ніж раніш, але незвикла до невдач, Леся дуже швидко відчула всю гіркоту підступних зрад і майбутніх неминучих поразок. Подруги, схожі більше на підлеглих, які раніше ловили кожне слово і рух своєї королеви, раптово вийшли з під контролю і показали гострі зуби. Леся ніяк не могла второпати, що однокласники, які терпіли її вибрики в школі, по її закінченню живуть в дещо інших вимірах і не бажають грати за її правилами.
Першого серйозного удару їй було завдано, коли на черговій вечірці в когось з присутніх пропала золота сережка, що потім знайшлася, але підозра в її крадіжці впала поза очі саме на неї. Помста колишніх подруг була витонченою і з іншого погляду навіть справедливою. Леся не бажала ні з ким ділитися омріяним, хоча і ефемерним місцем під сонцем і за те сповна поплатилася. Згодом одружившись, вона з прикрістю для себе швидко визначила, що сімейне щастя також нічим не схоже на її колишнє легковажне та зверхнє відношення до хлопців. Шлюб давав тріщину за тріщиною через постійні сварки допоки чоловік не полишив її з малою дитиною напризволяще, пішовши до менш дратівливої за неї жінки назавжди. Другий шлюб розлетівся на друзки після того, як, молодший від неї, чоловік надіслав листа з Італії про те, що закохався в італійку і вже не повернеться до неї. Депресія не забарилась у гості до Лесі і найлегшим захистом від неї чомусь стала горілка. Поступово чарка замінила собою все, що цікавило раніше і навіть рідну дочку, яку змушена була виховувати свекруха після того, як її невістку позбавили прав виховувати власну дитину. Череда чоловіків свого часу пройшла через її ліжко, хоча вона і не стала повією у звичному розумінні цього слова. Вона не відмовляла тепер нікому, аби новий партнер не забував налити гіркої, що знову віднесе її у той світ, де вона може, принаймні під час дії алкоголю, побачити себе щасливою і всемогутньою. Їй вже не було соромно бачити поряд з собою тих чоловіків, з котрими раніше вона вважала за краще не мати ніяких справ. Але і цей час давно залишився у минулому тільки тому, що вже ніхто не міг пригадати в теперішній Лесі колишню погорду красуню, яка перебирала хлопцями і які готові були лізти з шкіри, лише б вона звернула на них секундну увагу.
Вона вже давно поставила на собі, як жінці, хрест, проте одного разу і невідомо чому саме, але Леся відчула, як жіноча її сутність спочатку невиразно, а тепер все сильніше і сильніше оволоділа нею. Співмешканець, з яким вона вешталася містом, вже нічого не міг, саме як чоловік. Кидати його вона не бажала, навіть через те, що той її періодично нещадно бив, але по своєму любив, годував, охороняв, давав який – не який прихисток, наливав оковитої, що і було головним сенсом переносити знущання з його боку. Того ранку вона звично копирсалася у смітнику, а її господар стояв неподалік і споглядав за її роботою. Наскучивши стояти, він почав її матірно лаяти, аби було чим зайнятися від нудьги. Саме у цей час Леся помітила, що разом з її співмешканцем стоїть ще один бездомний, який з цієї митті чомусь став для неї таким бажаним чоловіком. Сталося так, що і той чоловік поглядом відгукнувся на її прихований, проте достатньо виразний і невимовний поклик. Хто може пояснити, чому бажання приходить так раптово, що майбутні коханці не рахуються ні з віком, ні положенням чи іншими людськими перешкодами. Цього разу раптовий статевий потяг навіть пересилив її бажання повсякчасного пиття.
Мимоволі доводилося сильно ризикувати через те, що її теперішній співмешканець був аж надто ревнивим, щоб спокійно терпіти її зраду або суперника, а йти від нього значило докорінно міняти не тільки місце перебування, але й все навколишнє оточення. Як би там не було, але своїм планом вона вимушена була поділилася з своїм майбутнім коханцем. Щоб приспати пильність співмешканця, вона зголосилася напоїти його, а далі – лише справа часу допоки той не прокинеться. Весь тягар підготовки лягав на неї – дістати спиртне, запросити коханця, напоїти співмешканця. Того дня Леся вперше за довгий час причепурилася біля сколку від розбитого дзеркала, навівши макіяж, зібраною напередодні на навколишніх смітниках, косметикою. Обличчя у дзеркалі промовисто говорило, що його господарка ще на щось може згодитися, якби захотіла хоч трохи дивитися за собою.
А в тім її вже аж тіпало від нетерпіння і вона не могла дочекатися початку пиятики. Нарешті коханець, немовби випадково зайшовши у гості, виставив на імпровізований стіл з двох дерев’яних ящиків пляшку самогону і гульня почалась. Співмешканець Лесі зразу прийняв на віру розповідь гостя про бажання відмітити горілкою якусь визначну для того подію і чарка за чаркою звично вливав в себе спиртне. Все йшло за планом і незабаром на столі з’явилась друга пляшка. Леся не могла дочекатися моменту, коли горілка остаточно звалить її співмешканця додолу. Трохи бентежило лише те, що майбутній коханець, раз за разом по змовницькі підморгуючи їй, не менш ретельно від її співмешканця почав прикладатися до чарки. Ситуація почала виходити з під контролю, коли Леся побачила, що ще невідомо хто з двох чоловіків впаде під стіл першим. Майбутнього коханця розносило від спиртного настільки швидко, що той вже перестав реагувати ані на підморгування, ані на відверте незадоволення Лесі, ані на чутливі штурхани вбік. Ще через якихось кілька хвилин обоє п’яниць, обійнявши один одного, мирно сопіли на підлозі. Леся обережно витягла гостя за руку і спробувала привести його до тями. П’яниця лише безглуздо кліпав очима і пускав ротом бульки. Марно було сподіватися на диво і Леся ледь не захлинулась від підступивших до горла сліз відчаю. Вона вийшла з підвалу і вперше за довгий час бомжування їй не хотілося втопити своє горе в спиртному. Їй не хотілося нічого, а тим більше аби хтось її зараз жалів, як це вже неодноразово бувало в минулому під час чисельних пиятик.
Крізь їдкий дим цигарки Леся розсіяно дивилася на рідких перехожих, допоки її увагу не привернула літня жінка з гарно одягнутою, вередуючою дитиною 6-7 рочків. Дівчинка, намагаючись все робити наперекір бабусі, нетерпляче вирвала руку і відбігла від неї. Розшаріла від сперечань дитина мимохідь ковзнула очима по бездомній і засмутившись, а може злякавшись її, швидко побігла наздоганяти бабусю. Леся молила бога аби дитина ще раз, бодай на мить, озирнулася до неї, але ні дитина, ні її бабуся так і не подивилися на неї більше. Цієї миті було б достатньо аби кинутись за дитиною – рідною дитиною, чиє миле личко так нагадувало її власне обличчя в тепер такому далекому дитинстві, але й неясна сила змусила її трохи не силоміць втриматись від цього кроку. Лише подумки змусивши подивитися на себе з сторони, вона з гіркотою почала розуміти чому найрідніша для неї людина не в змозі розпізнати власну мати в розпатланій, брудній жінці з вулиці.
Наразі чомусь саме зараз пригадався вираз власного обличчя напередодні гулянки і те, що гарне, нічим неспотворене обличчя власної дитини також може стати схожим на її теперішнє, якщо її дочці також доведеться колись пройти вибраною її матір’ю для себе власноруч дорогою життя. Відчайдушно шалений спротив тому, що може спіткати її дочку в цьому буремному житті, заполонив її душу. Одночасно Леся відчула якийсь неземний жаль не тільки до тих п’яних чоловіків в вологому підвалі багатоповерхівки, одного з яких ще не донедавна вона так бажала, але й до всіх тих людей, які з неважливо з яких причин так і не знайшли свого щастя в цьому житті. Якесь нове, до цих пір, незнане почуття, що тільки но народжувалося в її душі, з кожним подихом все сильніше наповнювало її впевненістю, що назад, в те моторошне пекло нелюдського існування вона вже ні за яких обставин ніколи не повернеться.
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading ...
Гарно…
Написано гарно, мається на увазі.
Може й є які помилки, та за емоційним фоном розповіді я їх просто не можу побачити.