«Мєнтовскіє развали» – Частина 1 | «Мєнтовскіє развали» – Частина 2
«ТРЕШ», з англійської, – сміття, сор, мусор…, тобто саме те, що є невід’ємною складовою нашого життя, вчинків, тощо. Власне самих думок, адже перш ніж виразитись, набути якихось форм, так сказать реалізуватись на практиці, все повинно спочатку сформуватись у нашій голові, у думках, у свідомості…
Отож «Мєнтовскіє розваги» і є в якомусь сенсі звичним і невід’ємним «трешем». І хоча, як-то говориться, – всі події та персонажі вигадані, а будь-яке співпадіння вважається випадковістю, – проте, дійові особи у творі написані з реальних людей та подій. І хоча їх образи носять зображальний характер, але в той же час всих їх можна побачити довколо себе практично будь-де. Адже персонажі так живуть своїм життям, говорять своєю мовою (у всякому разі я намагався максимально зберегти та передати їх автентичність), тобто вони існують реально!
Виходячи з цього, думаю, що «… розваги» можна вважать в якійсь мірі навіть художньо-публіцистичним твором. Щоправда, якщо відверто, мені подобається саме «трешовий» формат, про те, кого не повинно бути, що необхідно змінювати, з чим необхідно боротись…
Зрештою ж є треш-музика, треш-кіно, то чому не можить бути і книги у такому вимірі?
Але, чи вдалося автору розкрити зазначену ідею, то про це, звичайно, судити Вам, шановний читачу.
С.Ж. Далі цікавіше…