Топтати це місто ногами, бити щосили брук,
щоб воно тобі не сказало, що вже не друг
тобі той, хто це ж місто під ноги клав
й забував спати, їсти і часом дихати.
Вся небіль не вкладається у некрок.
Неурок не для мене. Послухай, навіщо
ще знімати квартиру у цьому місті,
де ні жити не можеш, ні просто дихати?
І збрехати хотіла б тобі, як збрехала сусідам,
що мої тижневі самотності називають депресіями
і передають вітання біляпід’їздними бабцями,
А ще часом пакунки якимись п’яницями.
Прочитано разів: 16
О, Аліско щось я не знаю ніби про яке місто ти, але догадуюся. Цікаво що воно так надихнуло
надихнуло десь так о 2.32)