Захлинається ранок гіркою і терпкою кавою,
Безталанні актори п’яніють німими виставами.
Ти прострочив останній квиток.
Відпускає гріхи твої світ метушнею вокзальною,
Електричка до пекла – тамтешнім знайомим вітання і…
Швидше збіса натисни курок.
День відкритих дверей у твоїй божевільні. Іронія?
Світлу пам’ять шанують дешевим вином по цю сторону –
Драматичний вдають театр.
Декаданс по куткам розповзається у свідомості,
Трохи схиблений на невблаганній своїй безвідмовності
Ти втрачаєш зрадливий азарт.
Дещо шкода. Тобі б на прощання хоч мить телепатії,
Недолугої гри егоїстів в примхливу емпатію…
Всі вже слухають на кладовищі хор.
Світ стискається вмить до петлі. Дискордія.
Маєш шанси зіграти без правил, та з зайвою гордістю,
Тільки ти нікудишній актор.
Прочитано разів: 14
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading ...
Русизми би прибрати. З того всього закінчення сподобалось твльки.