ЛЮБОВ
Любов останньою ніколи не буває!
Зів’яне, згасне… Знову зацвіте…
Її промінням сонце напуває,
Тому у неї серце золоте.
Любов останньою ніколи не буває!
Її, хоч як, а жевріє душа,
В надії крилах пуп’янки ховає,
І до сердець коханих поспіша…
Любов останньою ніколи не буває!
Її зітхань мені не вистача.
Нехай когось кохання й забуває,
Та не згаса навік її свіча…
Любов останньою ніколи не буває!
Зів’яне квітка – інша зацвіте,
І ранок знову в чаші наливає
П’янке вино, як сонце золоте.
Любов останньою ніколи не буває!
Хоч часто вітер листя обрива,
Вона вмира і знову оживає,
Неначе в квітні молода трава.
Любов останньою ніколи не буває! –
Дарує миті – радісні й сумні…
Любов живе й ніколи не вмирає,
Вона ж бо вічна! Чуєте чи ні!?.
Теги: Вона ж бо вічна
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...