Немає в мене хати на селі…
А так охоче звів би при нагоді!
І мав би хоч який там шмат землі,
Дружину, діточок – оце і годі,
Щоб щастям не обділеним вважати
Себе у цьому плинному житті.
Щоб сіяти було що-небудь, жати
Та віршувати… хоч би і вночі.
Прочитано разів: 26
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...
Цікаво спостерігати, як міняються з часом і обставинами пріорітети в житті…
Вірш особистий дуже
Абсолютно нічого особистого. Як актор на сцені діє у пропонованих обставинах, так і я уявив собі — ах, як кайфово було б мати свою хату на селі!.. Вибачте, будь ласка, що розчарував.
Вірш в такому стилі написано, що важко розпізнати в образі він чи з життя