Зранку блюз дощу римує в серці осінь.
Вчу напам’ять сум очей коханих досі.
П’ю хмільне вино зелене травня легко.
Цвіт бузку не святить небо. – Ти далеко.
Тліють в сонці весни. Нам цвісти упору.
Ми серцями разом. Тільки, жаль, – не поруч.
Дощ між нас шукає рідні ритмоструми. –
Джаз думок єднає. – Досить смутку й суму!
Прочитано разів: 43
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...
Гарно.
дякую!
До речі, зранку дощ таки падав, а зараз уже сонце. Можливо так буде й у Вас