Мигиче небо – мрячить дощ зрання,
Елегія – сумна, тужлива пісня,
Лавина слів, як спроба пізнання,
Абстракція – це нереальна дійсність,
Нірвана – абсолютна пустота…
Харизма – унікальний божий дар,
Оазис – це рослинний рай в пустелі,
Любов – в душі і серці ніби жар,
І крутиться життя на каруселі,
Ятриться болем зранена душа…
(По вертикалі – МЕЛАНХОЛІЯ…)
Теги: Меланхолія, О. Шнуренко, Рукопис
Прочитано разів: 19