Ти подивись о, люд великий,
що робиться у цій країні?
такий народ став грубий й дикий,
й не віддається батьківщині.
Кругом обман, немає ради,
у кожного свій план до зради.
Все продається, все:усе і всюди,
Подумайте ви добре, одумайтесь люди.
бо ж є у цьому світі щось святе,
що у тобі народе наш живе:
любов , віра й надія.
і лиш одна чудова мрія.
Не забувай батьків і родичів своїх,
і тих хто поруч із тобою – всіх!
Чекай ,що буде кращий день ніж був сьогодні,
і не дивись на світ такий,неначе ти в безодні,
в безодні мрій, думок і болі,
чистої води і непростої долі.
Теги: вірш про людину, вірш про народ, соціальна поезія
Коли хочеш їсти – все святе на другому плані.
Але “з-під себе” їсти не варто…
Ви знаєте, це дійсно правда. Але є випадки, коли й до такого можуть заморити.
Тут вже більше вже залежить від “больового порогу”.
Вся ця розмова лише через те, що насправді народ не такий вже й сліпий і глухий. Просто кожен зайнятий своїм виживанням. І поки не запропонують альтернативи – все буде продовжуватися, бо – їсти кожен хоче.