Зеленим килимом ще тішиться земля
Купається в промінні падолист
На горизонті рожевіють небеса –
Все це малює осінь-пейзажист…
Дрімають пишні клени в позолоті мрій,
На сонечку гербарієм горять,
Гойдається на сонці білий сухостій,
А в полі пізні маки майорять…
Лежить солома валунами на полях,
Стрибають чорні птахи по стерні,
У лісосмузі заховались між гіллям,
Ласують пізні ягоди смачні…
Хвилюються у заростях старі ставки,
І голубіє річка за селом,
Качки пірнають в воду ніби поплавки,
Сумує човен за своїм веслом…
Схилили віти верболози до води,
Поважно п‘ють її, немов нектар,
Ростуть на березі розкішні бур‘яни,
І чорногуз крокує, як гусар…
У розпалі пора осіння золота –
І сонце лагідне, мов кошеня,
А осінь фарби додає до полотна -
Милуюся світлинами щодня!
Теги: О. Шнуренко, Осінь-пейзажист, Рукопис