розтирають спину дороги долоні коліс
як би зимно не було ніхто не поверне назад
проростають у кожному кроці усмішки зернят
сонний квітень в кишеньці нарешті тепло приніс
оголюють сонячні промені ребра горбів
і глибоко дихають в небі розчахнуті хмари
замішане тісто бажань стікає нектарами
офірує на жертовник усім хто горів
пульсує в судинах живих сіль з вином
гупає в скронях так ніби пірнув на дно
вже загадки душ відкриті лежать і п’янкі
ба, навіть пам’ять спиняє свій біг і німіє
такими веснами треба здійсняти мрії..
хай навіть потому ніхто не подасть руки.
Якщо мрії здійснять – то може й подачки-руки вже не треба буде, бо вона буде у тебе. То таке
у мене будетри руки))) вухууу
Відірвана шолє?