Змиває дощ забруднені асфальти,
Пилюку з листя і з дахів будинків,
Звучить капіж дощу високим альтом
Вже поспіль другий день без відпочинку…
Не всі звичайно люблять цю погоду –
У розпалі жнива, пора врожаю,
Лише для мене дощ – це насолода,
Я завжди небеса про дощ благаю…
Немов би квітка, без води страждаю,
Від спеки в’яну, гну свій стан додолу,
Веселий настрій в мене пропадає,
І відчуваю в тілі перевтому…
Якби ж то кожен мав свій пульт для неба,
І вибирав собі все по потребі…
Теги: вірш про дощ, О. Шнуренко, Пульт для неба, Рукопис