Дві доби на електроні,незважаючи на зупинки
майже весь час у русі
сполохане людство тікає з вагонів під час землетрусів
сходить потяг із колії-на думках у провідниці Іринки.
Вона намагається не здаватись,тримати своєю впевненістю під контролем
душі людей,їх думки,триматись за важіль життів,в супереч своім страхам,змагатися з болем
стрункою ходою,посмішкою на обличчі,тремтячими руками та тацею з чаєм без цукру
достеменно сама не розуміє категоричність з якою трясеться земля
і категоричність цю не усунути……
вона збирає рештки позитивних емоцій
кидає Dirol до роту-починає жувати
боячись,що скоро із неі збиратимуть рештки
за мить вона перестане існувати
а не те що мешкати
жодного шансу не даю я емо цій……
(хоча Далі цікавіше…